Банки

банкиБанківська система — сукупність різних видів національних банків і кредитних установ, що діють в рамках загального грошово-кредитного механізму. Включає Центральний банк, мережу комерційних банків і інших кредитно-розрахункових центрів. Центральний банк проводить державну емісійну і валютну політику і є ядром резервної системи банківських операцій.

Банківська система України складається з Національного банку України

та інших банків, а також філій іноземних банків, що створені і діють на території України відповідно до положень закону «Про банки і банківську діяльність»

Банки як елементи банківської системи можуть успішно розвиватися лише у взаємодії з іншими її елементами і, перш за все, з банківською інфраструктурою. До її елементів відносяться:

  • Законодавчі  норми, що визначають статус кредитної установи, перелік виконуваних ним операцій.
  • Внутрішні правила здійснення операцій, що забезпечують виконання законодавчих актів та захист інтересів вкладників, клієнтів банку, його власних інтересів, в цілому методичне забезпечення.
  • Побудова обліку, звітності, аналітичної бази, комп’ютерна обробка даних, управління діяльністю банку на базі сучасних комунікаційних систем.
  • Структура апарату управління банком.

жкхНаціональний банк України (НБУ) — центральний банк України, особливий центральний орган державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Національний банк України»

Він є емісійним центром, проводить єдину державну політику в галузі грошового обігу, кредиту, зміцнення грошової одиниці України — гривні. Також регулює та наглядає за діяльністю комерційних банків в Україні. Відповідно до ст. 99 Конституції України  грошовою одиницею України є гривня. Забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією НБУ.

Національний банк є підзвітним Верховній Раді України і Президенту України, зокрема, згідно з Конституцією вони можуть замінити голову Націо­нального банку і склад Ради Національного банку.

Українські Комерційні Банки

В середині 1990-х банки виникали біля фінансово-промислових груп не тільки як їх казначейства, але і як зберігачі власності від рейдерських захоплень, а також як інструменти проведення рейдерських атак. На початку 90-х в країні спостерігався

повний хаос як в економіці, так і в банківському бізнесі. Потім почався період вибухового розвитку приватного банківського бізнесу. Країна без валютних резервів, яка почала підтримувати дефіцит бюджету через грошову емісію Центрального банку, дуже швидко перекинулася в гіперінфляцію. У 1996 році були прийняті Закони «Про банківську діяльність» та «Про Національний банк України», в які були закладені норми, що дозволяли НБУ виводити банки з ринку за прискореними процедурами. У міру посилення президентської вертикалі, з’явилися нові фінансові інструменти перерозподілу власності на місцях, наприклад, «сміттєві» цінні папери, півтора десятка фондових бірж, де ці папери котирувалися, величезна кількість торговців ЦП, які виконували специфічні завдання. Саме банківські та фондові механізми дозволяли узаконити зміни на поле реєстрації прав власності.

Банківські «нульові»

Нульові роки ознаменувалися зростанням світової економіки. Після 2005-го спекулятивний європейський капітал зрозумів, що відкрився останній великий ринок, і в Україну поринули не тільки так звані «інвестиційні» гравці, які працювали з урядовими цінними паперами, а й носії банківських рітейлових технологій. Банки перетворювалися в супермаркети. Роздріб ставилася на чільне місце. У відділеннях продавалося все: пластикові карти, кредити, страхування, турпоїздки, квитки на потяги, депозити під досить високі відсоткові ставки. Паралельно створювалися і розширювалися всілякі інвестиційні підрозділи. Ринки зростали, росла капіталізація. Про нормативи ніхто не думав. Колапс системи був неминучим.

Пожежу ліквідності під час мирової фінансової кризи у 2008 р. НБУ почав гасити вливанням кредитів рефінансування, кошти якого негайно пішли попитом на валютний ринок. Уряд зробив «рятівне» вливання бюджетних грошей в три банки ( «Родовід», «Укргазбанк», «Київ»), які втратили ліквідність. Україна увійшла в девальваційний штопор, який привів до глибокої економічної кризи. За девальвацією прийшла інфляція і дефолти фірм, що займалися ЗЕД на позикових коштах. За 2008-2010 роки НБУ вивів з ринку 22 банки, частина з яких не розрахувалася за кредитами рефінансування. У деяких великих банків короткострокові кредити рефінансування НБУ були переведені в розряд довгострокових.

Час реформ

«Революція гідності», перемога Петра Порошенка на позачергових президентських виборах призвела до тектонічних зрушень в банківському бізнесі. Якщо на початку 2014 новий глава НБУ Степан Кубів почав припускатися помилок 2009 року, відкривши «ящик Пандори» з рефінансування і отримав новий виток девальвації і інфляції, то з приходом Валерія Гонтаревої почався процес «очищення» системи від неплатоспроможних і схемних банків. Станом на 01 січня 2017 року ліцензію Національного банку України мали 96 банківських установ (в т.ч. 38 банків з іноземним капіталом). З 2014 року кількість функціонуючих банківських установ скоротилася на 83. Якщо на сьогодні в Україні і є прибуткові банки, то прибутковими вони є лише на папері. У системі не залишилося впливових гравців з приватним українським капіталом. Вітчизняні банки давно перетворились або на фінансову піраміду, або на чиюсь персональну пральню брудних грошей, відмиваючи гроші та конвертуючи кошти у готівку, виводячи кошти за кордон та т.і.

Конституція УкраїниРеформування Української банківської системи продовжується. Але  реформи ніколи не проводять заради них самих. Будь-яку реформу може виправдати лише результат, який раніше чи пізніше вона повинна забезпечити, — зміна життя на краще. Реформа української банківської системи чомусь уся без винятку є негативною. Та й чи існує та реформа взагалі?  Чи відбулися в банківській системі якісні перетворення, які змінять наше життя на краще? Здавалося б, яке простому українцю діло до того, що робиться у банківській системі?.. Що спільного має рівень життя українців із роботою НБУ та комерційних банків? Насправді – найбезпосередніше!

Закриті банки, втрачені вклади (порушення права власності громадян на майно!), закриті підприємства, масове безробіття, непокарані банкіри, неповернуте рефінансування, скрутне фінансове становище власників споживчих кредитів із не підйомним борговим тягарем, безперервні грошові емісії, стрімке  знецінення національної валюти, відтік іноземних інвестицій напряму відображаються на бюджетах наших родин, ми на очах бідніємо та втрачаємо віру у майбутнє. Дії НБУ неможливо назвати помилковими. Вони однозначно є злочинними. В наслідок цих так званих реформ порушена низка наших прав:

Порушення прав громадян

Закриті банки, втрачені вклади (порушення права власності громадян на майно!), закриті підприємства, масове безробіття, непокарані банкіри, неповернуте рефінансування, скрутне фінансове становище власників споживчих кредитів із не підйомним борговим тягарем, безперервні грошові емісії, стрімке  знецінення національної валюти, відтік іноземних інвестицій напряму відображаються на бюджетах наших родин, ми на очах бідніємо та втрачаємо віру у майбутнє. Дії НБУ неможливо назвати помилковими. Вони однозначно є злочинними. В наслідок цих так званих реформ порушена низка наших прав:

Ст. 25 Загальної Декларації прав людини: «Кожна людина має право на такий життєвий рівень, враховуючи їжу, одяг, житло, медичний догляд і необхідне соціальне обслуговування, який необхідний для підтримання здоров’я і благополуччя її самої та її сім’ї»

Ст. 11 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права: «Людина має право на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім’ї, що включає  харчування, одяг та житло, право на безперервне покращення умов життя».

Ст. 7 цього Пакту:  «право кожного на справедливі і сприятливі умови праці»

Ст. 3 Конституції України: «Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні є найвищою соціальною цінністю».

 Народна студія «МАЮ ПРАВО» вимагає виконання прав та Конституційних гарантій громадян України!

Народна студія «МАЮ ПРАВО» вимагає НБУ виконувати свою основну функцію!